Орфографічний словник української мови. 2005.
кришка — I и, ж. Верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір; покришка, накривка. II и, ж. 1) Те саме, що крихта. 2) Те саме, що кришиво … Український тлумачний словник
1982 год в Канаде — 1982 год в истории Канады 1980 1981 1982 1983 1984 … Википедия
кришечка — I и, ж. Зменш. до кришка I. II и, ж. Зменш. до кришка II … Український тлумачний словник
амбушур — а, ч. 1) Мундштук духового музичного інструмента; положення губ під час гри на ньому. 2) Кришка на мікрофоні телефонної трубки для підсилення голосу … Український тлумачний словник
верхняк — а/, ч. 1) Верхнє жорно у млині. 2) Верхня частина гончарського круга, на якій формують посуд. 3) Верхній шар ґрунту і т. ін. 4) Дека в струнному музичному інструменті (кобзі та ін.). 5) діал. Металева кришка люльки. 6) Взагалі верхня частина чого … Український тлумачний словник
дробинка — и, ж. 1) Зменш. пестл. до дробина. 2) діал. Крихта, кришка … Український тлумачний словник
закривка — и, ж., розм. Те, чим закривають, затуляють що небудь; покришка, кришка … Український тлумачний словник
підстілля — я, с. Основа стола (ніжки і рама), на яку настилається кришка … Український тлумачний словник
покрива — и, ж., діал. Накривка, кришка I … Український тлумачний словник
покривка — и, ж. 1) рідко. Те саме, що покривало. 2) діал. Те саме, що кришка I … Український тлумачний словник
